Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 3988 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4.38
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А я дякую за те, що з"являються на цьому сайті, хоч інколи, україномовні поезії. З повного радости серця дякую Вам за вірш!
В молитві слово, ніби вершник в русі.
Вогненна міць! Глибинна чистота!
Господь! Я дякую, що є !!!такі!!! бабусі,
Що моляться за села і міста!
Виділене слово не вкладається в розмір.
Василь Мартинюк
2008-07-18 08:27:12
Вам відкрився Ісус - я радію з Вами! Вірш чудовий! Особливо образи - душа, неначе перелітний птах; слово, ніби вершник. Деякі дрібниці: для милозвучності краще - в серці ув Ісуса, рима краса - небеса вже стала банальною, але все-таки вона природно звучить у вірші. Божих благословень!
Наталья Незнакомкина
2008-07-18 13:34:49
Чудово!
Світлана Касянчик
2008-07-19 00:45:00
Гарний вірш. І приємно що останнім часом на цьому сайті побільшала української поезії. Але справді, заберіть "такі" - розмір виправиться і змісту це не зашкодить. Комментарий автора: Дякую за відгуки))))))))))))))
Надежда Дудка
2010-12-08 04:35:16
Милозвучно,щиро...Чудово.Благословіння Вам Божого. Комментарий автора: І Вам щедрих Божих Благословінь
Поэзия : В звездной круговерти - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
Вечером, после радостно предпраздничной беготни сумбурно уходящего года... присела с любимой книгой "Серебряный век русской поэзии"... в уютное кресло - без какой бы то ни было определенно-авторской цели... по ТВ бубнились неутешительные новости - все прекрасно знают, как заканчивался этот високосный год... Открывая книгу на раз - попадаю на стихотворение З.Гиппиус... открывая её на два - читаю стихотворение А.Блока...
**) Примечание в дополнение:
Эти, так сказать поэтико-философские переклички, сложились внезапным экспромтом - мысль, невольно оттолкнувшись от словосочетания "плита могильная" в стихотворении З.Гиппиус, совершенно неожиданно выдала цельность моего первого стиха...
А отправной фразой следующего, моего же стихо-экспромта, так же нечаянно послужили следующие слова из стихотворения А.Блока: "Года проходят мимо..."
С кем из пишущих читателей не бывало такого? когда рождение стиха на поверхностный взгляд абсолютно не связано с твоей действительностью... но, возможно являются неким глубинным отзвуком волнующего всех - т.е. каждого из нас... как и самого автора - в именно такие нечаянные моменты раздумий... или осмыслений абстракно-обобщенной "жизненной круговерти".
Людмила Солма, 12 января 2009
